Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Журнали та продовжувані видання (1) | Реферативна база даних (4) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Shestopalov V$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 3 Представлено документи з 1 до 3 |
|||
| 1. | 
Gorbanev Yu. M. The effect of major meteor streams on the total ozone in the Earth's atmosphere [Електронний ресурс] / Yu. M. Gorbanev, I. A. Stogneeva, V. A. Shestopalov, E. F. Knyazkova, I. I. Kimakovskaya, S. R. Kimakovsky, A. V. Golubaev // Odessa astronomical publications. - 2017. - Vol. 30. - С. 209-218. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/oap_2017_30_52 | ||
| 2. | 
Shestopalov V. Prospects for exploration of hydrogen fields in riftogene structures of platforms (the case of the Dnieper-Donets Aulacogene) [Електронний ресурс] / V. Shestopalov, O. Lukin, V. Starostenko, O. Ponomarenko, T. Tsvetkova, I. Koliabina, O. Makarenko, O. Usenko, O. Rud, A. Onoprienko // Геофизический журнал. - 2021. - Т. 43, № 5. - С. 3-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2021_43_5_3 На прикладі Дніпровсько-Донецького авлакогену, який знаходиться в південній частині Східноєвропейської платформи, показано перспективність виявлення промислових накопичень водню в рифтогенних структурах платформ. У межах Дніпровсько-Донецької депресії з використанням геолого-геофізичних методів виділяється значна кількість розломів глибинного закладення і кільцевих структур вулканогенного і вибухового походження, які є цікавими з точки зору виявлення підвищених накопичень водню. Можливі місця розташування найбільш перспективних зон концентрації водню у платформних умовах приурочені до розломів у рифтових системах і їх найближчого оточення, а також до вибухових і вулканогенних кільцевих структур з ознаками сучасної активізації. Перспективність району на детальному рівні досліджень визначвється, крім зазначеного структурного співвідношення, також результатами аналізу комплексу геофізичних характеристик (теплових, сейсмічних, гравітаційних, електропровідності, магнітних) і відповідних геологічних і гідрогеологічних параметрів. За результатами вивчення геолого-геофізичних матеріалів, космознімків і польових робіт виділено території для проведення подальших більш детальних робіт у межах Срібненської і інших кільцевих структур, Південного прибортового розлому, Північного прибортового розлому. Також виділено території для першочергового вивчення та території другої черги. У межах цих територій ідентифіковано ділянки для початкового дослідження із застосуванням космознімків, газового випробування (водень, гелій, метан та ін.), першочергових геофізичних досліджень, з оцінкою проміжних колекторів і порід-покришок. За їх результатами може бути проведено пробне неглибоке буріння і опробування в свердловинах. За сумою одержаних результатів і порівнянь даних вибираються ділянки для першочергового більш глибокого буріння і опробування. Як приклад польових робіт по оцінці дегазації H | ||
| 3. |
Lukin O. Native aluminum as indicator of hydrogen degassing in the formation of hydrocarbon fields [Електронний ресурс] / O. Lukin, I. Koliabina, V. Shestopalov, O. Rud // Геофизический журнал. - 2023. - Т. 45, № 1. - С. 11-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2023_45_1_4 Розглянуто можливість транспортування самородного алюмінію з водневим флюїдом, його осадження та збереження в осадових породах, а також оцінювання умов, за яких це можливо. Зазначена проблема нині є дискусійною і розглядається у низці публікацій. Самородний алюміній знайдено в різних типах осадових порід нафтогазоносних басейнів. Зокрема, самородні алюмінієві сферули виявлені у доломітах Дніпровсько-Донецької западини. На прикладі цих знахідок показано, що необхідними умовами утворення і тривалого збереження самородного алюмінію є його міграція з потоком водню у верхні шари земної кори, формування ТР-умов пароподібного стану води і утворення захисної плівки на поверхні самородного алюмінію. Описаний процес утворення самородного алюмінію в осадових породах нафтогазових басейнів Дніпровсько-Донецького рифту, а також його виявлення в інших басейнах свідчить про типовий характер цього процесу для рифтових структур, де накопичуються вуглеводні. Припускається, що нафтогазоносна структура Дніпровсько-Донецького рифту має мантійне походження і є гігантським джерелом глибинного водню. Частина цього водню витрачається на формування скупчень вуглеводнів, у тому числі відомі родовища нафти та газу, а частина його дегазує у верхні шари земної кори. В результаті можуть утворюватися незалежні скупчення водню, як це було під час формування родовища геологічного водню в Малі. Показано, що наявність у флюїдах вуглеводнів не впливає на процеси, пов'язані з алюмінієм. Згідно з отриманими результатами значні потоки водню з мантії до верхніх горизонтів земної кори є значними. Наявність самородного алюмінію, як і інших самородних оксифільних металів в осадових породах нафтогазоносних басейнів, є пошуковим маркером як скупчень вуглеводнів, так і важливої ролі глибинного геологічного водню в утворенні цих скупчень і його можливого накопичення в надійних пастках. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |